Информационное агентство Медиа-Информ

СПЕЦПРОЕКТ «О КУЛЬТУРЕ». 

Сюжет «Припєвочка», рубрика Артобстріл

Чи є у Всесвіті така планета, на якій вранці наступає весна, а вночі зима? Режисер Олександр Мілов стверджує, що напевно. Минулої п'ятниці він презентував свою анімаційну короткометражку «Пріпєвочка» на суд публіки. Дія картини відбувається на самотній планеті, де живуть всього лише два жителі: маленька дівчинка та її вірний пес. І начебто живуть вони душа в душу, але чогось їм все ж таки не вистачає.

Втім, щодо першого виходу в світ короткометражки Олександр трохи лукавить. Кіномани встигли побачити стрічку ще у 2009-му, в усякому разі, ті, які побували на фестивалі в Каннах в минулому році.

Традиційно трохи про творця фільму. Олександр Мілов: скульптор, архітектор, режисер, художник ... загалом творча людина. Настільки творча, що встигла за 31 рік життя створити творчу майстерню ТАКЕ, стати причетним до відкриття кіношколи Ура! І Театру на чайній, про який ми вам розповідали в минулому випуску програми.

Не секрет, що Сашко вже давно співпрацює з кліпмейкером № 1 Аланом Бадоєвим. Декорації до відсотків 70-ти українських кліпів- це теж справа рук Олександра Мілова. Втім, враховуючи масштаб його діяльності, можна припустити, що одними руками тут справа не обходиться.

Але повернемося до короткометражки. Спочатку основним матеріалом зйомок був папір, і лише потім перемогу над свідомістю Мілова здобув пластилін. Режисера не зупинив навіть той факт, що пластилінова анімація- вкрай трудомісткий процес. Тільки уявіть: оператору доводиться покадрово знімати пластилінові фігурки, причому з модифікацією між зйомками.

Ну і наостанок найважливіше: короткометражку режисер присвятив своїй новонародженій доньці. Воно й не дивно: якщо описати відчуття від цієї роботи одним словом- то це слово було б ніжність.

Приємним 20-хвилинним бонусом став показ ще однієї короткометражки Мілова «Босоножка», створеної на літній кіношколі ОМКФ. У епізодах знялися актори Сергій Мігицько та Рутгер Хауер. Останній вже виявив бажання її побачити. Ну а ідея фільму, як ви вже здогадалися, виникла у Олександра Мілова спонтанно, як і все в його житті. Що ж, якщо спонтанність допомагає створювати такі талановиті речі, то можливо, цю якість нам ще належить оцінити.

Сюжет «Виставка «Золоті ручки 2010»

У минулі вихідні одеський Палац Спорту був схожий швидше на філію Сорочинського ярмарку. Виною тому міжрегіональна виставка- ярмарок товарів hand made "Золоті ручки 2010". У меню виставки значилися: скрапбукінг, вишивка, ляльки Реборн, декупаж і ще багато цікавого.

Крім досвідчених чарівників на виставці ми зустріли і тих, хто нещодавно долучився до світу прикладного мистецтва. Знайомтеся: це Олена Родзинка. А це- її роботи.

Поки що для Олени це хобі, яке зараз популярно швидше в Америці, ніж у нас. Проте за кількістю помічених нами людей біля столика Олени Родзинки можна сміливо винести вердикт: кручення бісерного дроту однозначно стало на шлях популяризації.

Особливе місце в колекції Олени займають метелики. Для їх створення Олена обирає бісер різних розмірів і кольорів.

На виставці «Золоті ручки» наша програма зустріла і майстрів з скрапбукінгу, знайомих інашому глядачеві за сюжетом про виставку «Рукотворна весна» в Арт-центрі. За цей час у майстра Тетяни багато чого змінилося в творчому плані.

Напроти столика з виробами в техніці «мокре валяння» розташувалися зовсім навіть сухі і красиві портретні ляльки. Їх господиня дбайливо розкладає їх. Ще б пак: адже кожна така лялька- плід не тільки її праці, а й фантазії.

Отже фантазію, як ви зрозуміли, можна застосовувати не тільки в оповіданнях, а ще й в прикладному мистецтві. Адже, як відомо, золоті ручки всього лише виконують те, що їм диктують золоті мізки.